Безручко Марко Данилович
Безручко Марко Данилович (31. 10 (12. 11). 1883 – 10. 02. 1944) – генерал-хорунжий, начальник 6-ї Січової стрілецької дивізії Армії УНР. Народився у м. Великий Токмак Бердянського повіту Таврійської губернії. Закінчив учительську семінарію у м. Переяслав, Одеське піхотне юнкерське училище (1908), вийшов підпоручиком до 106-го піхотного Уфимського полку (Вільно). Закінчив Миколаївську військову академію за 1-м розрядом (1914). На початок Першої світової війни служив у 106-му піхотному Уфимському полку. На фронті дістав поранення та контузію. З 20.01.1915 – офіцер для доручень штабу 3-го армійського корпусу. З 14.07.1916 – старший ад'ютант штабу 42-го армійського корпусу. З 20.08.1917 – штаб-старшина для доручень штабу 30-го армійського корпусу. Останнє звання у російській армії – капітан (з 14.06.1916 р).
З 08.03.1918 р. – помічник начальника персонального відділу Головного управління Генерального штабу Армії УНР, згодом – Армії Української Держави. З листопада 1918 р. – військовий старшина. З 15.12.1918 – начальник персонального відділу Головного управління Генерального штабу Дієвої армії УНР. З 12.03.1919 – начальник штабу Окремої Запорізької бригади ім. С. Петлюри Дієвої армії УНР. З 26.04.1919 – начальник штабу Корпусу Січових стрільців Дієвої армії УНР. 07.12.1919 був інтернований польською владою. З 08.02.1920 – начальник 1-ї (з 21.03.1920 р. – 6-ї Січової) дивізії Армії УНР, що формувалася у фортеці Брест-Литовська з вояків Армії УНР, інтернованих польською владою на початку грудня 1919 р. 21.04.1920 р. був підвищений до рангу полковника. З 05.10.1920 р. – генерал-хорунжий. У 1921–1924 рр. був членом Вищої військової ради УНР.
Після ліквідації таборів інтернованих мешкав у Варшаві. Працював у польському військовому картографічному інституті. Був головою Українського клубу, редактором та видавцем військово-історичного мемуарного збірника «За Державність». Помер у Варшаві, похований у православній частині міського цвинтаря «Воля».
Фото з архіву благодійного фонду "Героїка"
Джерела: Тинченко Я. Офіцерський корпус Армії Української Народної Республіки (1917—1921): Наукове видання. — К.: Темпора, 2007; Szagala R., Kolanczuk A. Cmentarz prawosawny na Woli w Warszawie. Ggroby ukrainskie. Przewodnik. Wydanie zrealizowano dzięki finansowej pomocy Parafii Prawosławnej św. Jana na Woli w Warszawie - Warszawa, 2002 - S.50
Фото могили: Дмитро Антонюк.