Кибалюк Неофіт Якович

Кибалюк Неофіт Якович (24.01.1894-09.07.1948) - письменник, хорунжий Армії УНР. Громадсько-релігійний діяч, письменник, публіцист. Поручник Армії УНР. Працював інспектором Військ.-юнац. школи. У «Літературно-науковому віснику» вмістив публікації «Фрагмент» (1928), «Срібна панна» (1929). На еміграції в Німеччині від 1939. Проф. богослов. н. (1945). В Авґсбурзі – голова Укр. нац.-держ. союзу, Спілки укр. письменників і нагляд. ради вид-ва «Наше життя». Ред. г. «Наше життя» (1945–46), де опублікував політ. та нац.-патріот. матеріали («Шукаймо простору», «Стаждання і героїзм», «З минулого», «Розкладова течія»). Друкувався в ін. укр. часописах Німеччини, зокрема у г. «Українські вісті» (1948, ч. 19) вміщено ст. «Дві дати», де К. простежив історію створення УАПЦ, виклав ідею поширення християн. чеснот і можливості об’єднання Церкви на укр. землях. Співпрацював із г. «Богословський вісник» (1948). Автор повістей «Щербатий келих», «Над Іквою». Нагороджений Хрестом Симона Петлюри ч. 507.