Кущ Віктор Максимович

Кущ Віктор Максимович (10.09.1878 – 21.11.1942) – генерал-хорунжий Армії УНР (1920). Закінчив Одеське піхотне юнкерське училище (1904), Миколаївську академію Ген­штабу (1912). Учасник російсько-японської війни 1904–1905 рр. Під час Першої світової війни – штаб-офіцер для доручень штабу 4-го Сибірського армійського корпусу, начштабу 10-ї Сибірської стрілецької дивізії, полковник (від 1917). В армії Української Держави від серпня 1918 р.: начальник оперативного відділу штабу 1-го Волинського корпусу; в Армії УНР від січня 1919: начальник організаційного відділу Генштабу, начштабу 1-го корпусу, 1-ї Пн. дивізії, Запорозької групи. В грудні 1919 інтернований на території Польщі. Від 1920 – начальник мобілізаційного відділу Генштабу, 1-й квартирмейстер Армії УНР; від 1922 – начальник Ген­штабу в м. Каліш; від 1927 – начальник Генштабу при Військовому міністерстві УНР в екзилі. Співзасновник (1923) і головний редактор (до 1939) військово-літературного часопису «Табор», співорганізатор (1925) Українського військово-історичного товариства. Делегат 2-го з’їзду української політичної еміграції в Польщі (1928), член правління Українського центрального комітету.

О. М. Колянчук. Енциклопедія сучасної України.

Світлина: "За Державність", z. 4 , Warszawa 1934