Громницький Павло Антонович (Hromnyckyj Pavlo)

Громницький Павло Антонович (03(15).12.1889 – 23. 08. 1977) – живописець.

Народився у с. Громниця Катеринославської губ. Навчався у майстерні В. Сєрова у Санкт-Петербурзі, у Санкт-Петербурзькій Академії Мистецтв (клас І. Рєпіна).

Учасник визвольних змагань. Через табір інтернованих українських  вояків у м. Німецьке Яблонне (нині м. Яблонне, Чехія) 1919 дістався до Праги.

Навчався у приватній школі художника Ф. Енгельмюллера, потім – в Українській студії пластичного  мистецтва.

У 1922 виїхав до Парижа. До 1925 навчався у майстерні А. Матісса. 1926–1927 здійснив студійні подорожі до Італії, Індії, Тибету, Японії, США, Норвегії. 1928 повернувся до Праги.

1945 був примусово вивезений до СРСР, де отримав радянське громадянство і служив у радянській армії. До Праги повернувся 1952 і жив там до кінця життя.

Один із найвідоміших митців міжвоєнної Праги. Персональні виставки – у Парижі (1925), Відні, Празі, Свиднику (Словаччина, 1989). Автор портретів – І. Франка, Т. Шевченка, «Сім’я художника» (1933), І. Горбачевського (1935), Олександра Олеся (1941; 1944, подарував 1967 СПУ), М. Горової (1965), а також пейзажів і натюрмортів.

Твори зберігаються у Слов’янській бібліотеці в Празі, Музеї української культури у Свиднику, музеях України, Франції, Норвегії, США.

Павло Громницький. Джерело фото: 

Мурашко П. Спогади про художника Павла Громницького (1889–1977)

// Українське мистецьке середовище в міжвоєнній Чехословаччині. К 80-тій річниці заснування Української Студії Пластичного Мистецтва в Празі:

Збірник матеріалів міжнародної конференції (2003). Прага 2005. С. 307-310.