Добриловський Юрій Митрофанович (Dobrylovskyj Jurij)

Добриловський Юрій Митрофанович (07.01.1891 – 11.07.1955) – полковник медичної служби Армії УНР, полковий лікар Другого Запорізького полку, дивізійний лікар 1-ї Запорізької та 3-й Залізної дивізій, начальник санітарної служби Армії УНР.

Закінчив медичний факультет Київського університету. У липні 1914 року був мобілізований до армії військовим лікарем. З грудня 1917 – молодший лікар полку ім. Сагайдачного військ Центральної Ради, а вже з січня 1918 року – старший лікар цього ж полку. Протягом 1918-1919 років обіймав посади лікаря Окремого Запорізького загону військ Центральної Ради, старшого лікаря Другого  Запорізького полку, старшого лікаря штабу Лівобережного фронту Дієвої армії УНР, старшого лікаря штабу Правобережного фронту, старшого лікаря Окремого стрілецького Запорізького куреня Дієвої армії УНР, старшого лікар 9-го стрілецького полку Третьої дивізії Дієвої армії УНР, дивізійного лікаря Третьої Залізної дивізії Дієвої армії УНР.

25 жовтня 1919 р. захворів на тиф, але вже у лютому 1920 року повернувся в армію та очолив санітарний відділ військової референтури Кам'янця-Подільського. У березня 1920 року Юрій Добриловський став помічником начальника Військово-санітарної управи Військового міністерства УНР, а з липня булавним старшиною для доручень інспектора санітарної служби Армії УНР.

28 вересня 1920 року призначений начальником санітарної частини Армії УНР, але вже з червня 1921 року помічник начальника санітарії Армії УНР. З 15 грудня 1921 року Юрій Добриловський працював т. в. о. начальника санітарної частини Армії УНР.

У 1922 році емігрував до Чехословаччини, працював лікарем. У 1935–1940 рр. очолював Спілку українських лікарів Чехословаччини. Помер у Празі, похований на Ольшанському цвинтарі.