Індишевський Ярослав Євгенович (Indyševskyj Jaroslav, Indyševský Jar.)

Індишевський Ярослав Євгенович (Indyševskyj Jaroslav, Indyševský Jar.) (1895 – 1937) – сотник УГА, крайовий комендант УВО, інженер.

Представник національно-визвольного руху. До початку Першої світової війни навчався у Львівській політехніці. У 1914 році став членом Головної Ради Українського Студентського Союзу.  Інтендант легіону УСС. Сотник УГА (Петро Мірчук оскаржує наявність військового досвіду в біографії Ярослава Індишевського). Відпоручник при посольстві ЗУНР у Відні. Закінчив навчання в Празі. Сприяв еміграції української молоді до Чехословаччини (задля отримання освіти).

Член Начальної команди УВО. Другий Крайовий комендант УВО на Західноукраїнських землях.

У 1923 році брав участь у конференції Начальної Команди УВО в Оліві.

Підтримав Євгена Петрушевича в протистоянні з Андрієм Мельником. У 1920-х роках в антипольській боротьбі розраховував на допомогу більшовиків. За даними Петра Мірчука, Індишевський мав виїхати до Харкова аби налагодити зв’язки з владою УРСР (очевидно зустріч не відбулась).

Можливо, в подальшому брав участь в діяльності Західно-Української Народної Революційної Організації (ЗУНРО).

Помер у Празі. Похований на Ольшанському цвинтарі.