Тарнопільський Микола Гаврилович

Тарнопільський Микола Гаврилович (04.11.1891-1924) - підполковник Армії УНР. За іншими даними народився 4 січня 1891 року в родині священника у с. Шабалинів Сосницького повіту Чернігівської губернії. 20 серпня 1902 року вступив до Прилуцької гімназії, яку й скінчив 5 червня 1911 року (разом із ним вчився і його брат Ростислав). Того ж року вступив до Київського Університету святого Володимира на правничий факультет, але не встиг скласти державний іспит. На перешкоді спочатку стала хвороба, а потім, в грудні 1916 року, - мобілізований до російської армії. Поступив до Київської Миколаївської пішої військової школи, яку скінчив 1.04.1917 року. На початку вересня 1917 р. вирушив на Румунський фронт з українізованою сотнею 35-го запасового пішого полку. Повернувся з фронту в грудні 1917 р. в складі 753-го Віленського українського полку до м. Херсону, де полк був розформований. Влітку 1918 р. поступив на службу до Міністерства Юстиції. У 1919 р. — ад'ютант 1-го куреня 1-го (згодом — 7-го Синього) полку 3-ї Залізної дивізії Дієвої армії УНР. Брав участь у Першому Зимовому поході. У 1920–1921 рр. служив у 3-й Залізній дивізії Армії УНР. Перебуваючи в таборі інтернованих Каліш, став членом Української Студентської Громади. Став членом Академічної Громади у Варшаві і отримував допомогу від Союзу Українських Студентів-Емігрантів у Польщі. 12.09.1923 зарахований студентом економічно-кооперативного відділу Української Господарської Академії в м. Подєбради Чехо-Словаччина. З березня 1924 р. перебував на лікуванні в Ужгородській міській лікарні. 28 травня того ж року до Деканату Академії прийшло повідомлення про смерть Тарнопільського в місті Ужгороді.