Вишнівський Олександр Йосипович
Вишнівський Олександр Йосипович (12.08.1890 – 12.10.1975) – полковник, командир 3-го кінного полку Армії УНР.
Неодноразово поранений в боях з більшовиками. Учасник Першого Зимового походу, лицар Ордену "Залізного Хреста за Зимовий похід і бої".
Він закінчив Чугуївське піхотне юнкерське училище, пройшов Першу світову війну.
У 1917 році став командиром куреня Синьої дивізії. Від червня 1919 року командував 7-м стрілецьким полком синьожупанників 3-ї Залізної дивізії Олександра Удовиченка. 20 червня полк під його командуванням несподіваним ударом захопив станцію Юрківці і роззброїв 2,5-тисячний більшовицький матроський полк. 21 липня провів успішний бій за станцію Вапнярка, де отримав важке поранення.
Згодом Олександр Вишнівський очолив 3-й окремий кінний полк, з яким брав участь у Першому Зимовому поході. На початку травня 1920 року його полк прорвав фронт більшовицької 14-ї армії в боях під Гайсином (нині Вінниччина) і Ананьївим (нині Одещина). Пізніше з полком у складі Окремої кінної дивізії Івана Омеляновича-Павленка воював проти червоної кінноти на Збручі і Дністрі, був знову важко поранений.
Інтернований у Вадовіцах і Щипйорно. Мешкав у Польщі, Німеччині, у 1949-му виїхав до США, де брав участь у діяльності ветеранських організацій.
Автор книг з історії визвольних змагань «Трагедія 3-ї дивізії Армії УНР» (1963), «Повстанський рух і отаманія» (1973).
