Стороженко Олекса Петрович

Стороженко Олекса Петрович (24.11.1806-18.11.1874) - український письменник, етнограф, художник, дядько Дмитра та Левка Ревуцьких.

Походив із старовинного козацького роду Стороженків. Народився у селі Лисогорах на Чернігівщині. Вчився в Харківському пансіоні для дворянських дітей (1821—1823), потім служив у війську (1824—1850), далі працював чиновником особливих доручень при київському генерал-губернаторі.

Найбільший твір Олекси Стороженка - «Марко Проклятий».

У 1868 оселився на хуторі Трішин коло Берестя, тут прожив останні роки життя. До смерті письменника спричинилася прикра пригода. Повертаючись одного разу пізнього жовтневого вечора додому, О. Стороженко впав з кладки в холодну воду, пошкодив ногу, простудився і незабаром, 18 листопада 1874 р., помер, і згодом був похований. 

У 1920-их роках могила О. Стороженка запалася, і в цегляному її склепінні над гробом уже чорніла діра. Заходом української громади, на заклик інженера Івана Гнойового, могила була впорядкована і довкола плити поставлена залізна огорожа.