Вітошинський Борис

Вітошинський Борис (15.05.1927-21.07.2000) - вояк 1-ї УД УНА.

Народився 15го травня 1927 го року в селі Воробіївка Підволочиського району, Тернопільської області. В 1943 р. вступив до 1-ї УД УНА в якій досяг звання підстаршини. В Дивізії  він пройшов весь час бурхливих подій, жахливий бій під Бродами та весь шлях Дивізії  УНА до закінчення війни.

Середньошкільні матуральні курси закінчив у таборі військовополонених в Ріміні, Італія, куди прибув у 1946 році.

В 1948 році прибув до Англії, звідки виїхав і в 1949 році прибув до Аргентини.

З приїздом до Аргентини входить у вир громадського життя, стає членом філії Просвіта в Ляважоль, займає відповідальні посади в управі філії, опісля був вибраний головою управи Просвіти в Ляважоль, і на цьому пості служив громаді аж до останньої хвилини свого життя.

Покійний займав високі пости в організаціях української діаспори в Аргентині : був головою Центрального товариства «Просвіта», головою Української Центральної Репрезентації в Аргентині як рівно ж членом її Управи. Був головою Головної Ради. Завжди був активним діячем Українського Визвольного Фронту і тереновим членом ОУН.

Тричі очолив  провід відпочинкової оселі «Веселка»,  бувши три рази вибраний головою цієї спортивно відпочинкової оселі.

Був засновником Українського цвинтаря в місцевості Монте Ґранде.

Взяв участь у  Всесвітньому Українському форумі в Києві в 1997 році, як представник від товариства «Просвіта» в Аргентині. На пості голови фундації ім. Тараса Шевченка (також був членом засновником фундації), був аж до останньої хвилини свого сповненого громадської праці життя.

Джерело: Вісті Комбатанта, ч. 5-6, 2000 рік; Ліліана Вітошинська; Мірта Вітошинська.