Макаренко Андрій Гаврилович

Макаренко Андрій Гаврилович (17.07.1885 — 28.09.1963) — український політичний діяч. Молодший брат Олександра Макаренка. З початку революції 1917 р. організатор українських залізничників і голова їхньої спілки. У період Української Держави — директор департаменту в міністерстві залізниць. Співорганізатор повстання проти гетьмана і член Директорії УНР. З 1920-х років в еміграції. З січня 1921 входив до складу Всеукраїнської Національної Ради (утворена 4 січня 1921). У 1920-30-х рр. перебував у Чехословаччині і Австрії. Захистив докторську дисертацію у Вищому Українському Педагогічному Інституті. В 1928-29 Макаренко разом з П. Андрієвським і Ф. Швецем створили Українську Національну Раду за кордоном (УНРЗ), яка мала стати центральним представницьким органом наддніпрянських українців у еміграції. В післявоєнний час жив у Німеччині, допомагав українським біженцям уникнути депортації в СРСР. З 1951 оселився в США. 

Андрій Макаренко (ліворуч), Федір Швець та Симон Петлюра в Кам'янці-Подільському. 1919 рік