Горячко Сергій Кузьмич

Горячко Сергій Кузьмич (24.09.1895 – 14.03.1962) – сотник Армії УНР.

Народився у с. Гурівка – тепер Долинського району Кіровоградської обл. Загальну освіту здобув у Саратівській гімназії. З 28.05.1915 на службі в РІА. Випускник Першої київської костянтинівської школи (01.01.1916). Призначений до 414-го Торопецького пішого полку (10.05.1916). Отруєний газами в бою 20.05.1916. У лавах РІА до 29.09.1917, останнє звання в російській армії – поручник.

З 29.09.1917 на службі у Військах Центральної Ради. Учасник боїв з військами Тимчасового уряду та більшовиками 28 вересня – 2 жовтня 1917 р. у Києві, проти Червоної гвардії на станції Конотоп, Часнеківка і Доч 27.12.1917. Учасник бою під Крутами (кульове поранення у ліву ногу), вуличних боїв проти більшовиків у Києві 19.01.1918 у складі Гайдамацького Коша Слобідської України, в ході яких ранений і легко контужений (22.01.1918). Учасник боїв проти Червоної гвардії від Києва до ст. Коростень, Сарни, Німовічі також у складі Гайдамацького Коша Слобідської України і при наступі на Київ на ст. Буча і Бородянка з 20.02.1918 по 26.02.1918. 

Учасник боїв проти Збройних сил Півдня росії на теренах Мелітопольського та Бердянського повітів, проти махновців на Катеринославщині (Олександрівськ та ст. Софіївка). Проти більшовицьких частин отаман Григор'їва за м. Нікополь у складі партизанського відділу як Мелітопольський повітови комендант з 14.12.1918 по 22.01.1919. У боях в складі Кінно-гірського гарматного дивізіону проти більшовиків та ЗСПР (денікінців) з 10.07.1919 по 24.11.1919. Учасник боїв проти Червоної армії в складі 6-ї Січової стрілецької дивізії від 15.05.1920. Тяжко контужений гранатою у ліву частину голови у бою під с. Більська Воля (24.07.1920). 

Учасник Другого Зимового походу в складі групи полковника Палія-Сидорянського. Легко поранений кулею у праву ногу під ст. Жмеринка (14.10.1921).

Обіймав посади: старшини особливих доручень при Державному інспекторові запілля, помічника Державного інспектора Кінно-гірського дивізіону, команданта м. Мелітополя, старшини штабової сотні 6-ї Січової стрілецької дивізії. Учасник Другого Зимового походу. 

До Австралії з Німеччини приїхав у 1950 році. З 1955 і до смерті був незмінним головою Союзу українських комбатантів Вікторії.

Нагороди: Орденом Святої Анни IІІ ступеня з мечами і бантом; Орденом Святого Станіслава ІІ ступеня з мечами і бантом;


Сім'я: 

батько – Кузьма Павлович (1865), син Павла Савовича та Уляни Стефанівни Горячків, – депутат Державної Думи Російської імперії другого скликання віл з'їзду уповноважених волостей Херсонської губернії.

мати – Уляна Стефанівна.

Джерело інформації - ЦДАВОУ, ф.2390, оп.1, спр.2; ЦДАВОУ, ф.1075, оп.1, спр.67, арк. 16зв; За Державність. — Каліш. — 1930. с. 167; П. Самутин. Бій під Більською Волею //Бюлетень Союзу Бувших Українських Вояків у Канаді (Торонто). - 1962. — Ч. 11. — квітень — червень. - с. 13, 28; Сердюк В. А. Краєзнавчі та родознавчі флоеми / Владислав Анатолійович Сердюк. – Івано-Франківськ: Фоліант, 2021. – 304 с. – С. 195


Сергій Горячко в однострої сотника Армії УНР