Балицький Лєопольд

Балицький Лєопольд (11.11.1879-21.05.1951) - командант Жидачівщини.

Учитель на Виспі, у Демячові, Бурштині, Рогатинського повіту. В 1904 р. учитель в Роздолі, від 1912-14 директор горожаньської школи в Роздолі, Жидачівського повіту. Старшина запасу Австрійської армії. Від 1 серпня 1914 у війську як поручик. По розпаді Австрії вернув до Роздолу як сотник. В листопаді 1918 іменований Українською владою військовим командантом Жидачівщини і цю функцію виконував до мая 1919 р. З Українською армією перейшов на Збруч. В 1920 р. емігрував до Чехословаччини на Підкарпаття. Одержавши чехословацьке громадянство, був іменований директором горожанської школи в Хусті, де виконував обов'язки до 1939. Після окупації Підкарпаття був заарештований і засланий до Варя Ляпош (?) в Угорщині. Поселився в м. Брно, де і помер 21 мая 1951 р.