Книш Зиновій Михайлович
Книш Зиновій Михайлович (16.06.1906-14.11.1999) - громадсько-політичний діяч, історик.
Народився в Коломиї в родині вчителів. Здобув освіту в початковій народній школі імені Тараса Шевченка та українській гімназії в Коломиї. Успішно завершив студії в Львівському університеті і 1929 року здобув ступінь магістра, а 1930 — доктора права та політичних наук.
Від 1924 року — член Окружної команди Української військової організації (УВО) у Коломиї, згодом — член Бойової референтури (псевдоніми Ренс, Голіят, Ю. Мохнацький).
1930 призначений бойовим референтом Крайової Команди УВО. Брав участь у роботі першої конференції ОУН на західноукраїнських землях 24–25 лютого 1930 року, де була створена Крайова Екзекутива ОУН, у червні 1930 в Празі — в роботі конференції Проводу українських націоналістів (ПУН) з представниками Крайової Екзекутиви ОУН і Крайової Команди УВО, на якій обговорювалося розмежування завдань ОУН і УВО.
У листопаді 1931 року вдруге був заарештований і засуджений до 8 років тюрми за приналежність до УВО.
Після розколу ОУН став на боці Андрія Мельника. Від 1940 року — член Проводу і секретаріату ПУН (Краків), брав безпосередню участь в організації Похідних груп ОУН. У 1940–1941 роках — начальник канцелярії Українського центрального комітету (УЦК), у 1941–1942 — секретар дирекції «Народної торгівлі» (Львів), посадник повітів у Калуші (1942), Золочеві(1943–1944).
Від травня 1944 року — в Австрії, від 1946 — у Франції. Був провідником ОУН у Західній Європі, секретарем світського відділу греко-католицької місії для українців Західної Європи і створеної при ній Суспільної служби.
Від 1949 року — у Канаді. Обіймав посади першого заступника Голови ПУН і генерального судді ОУН. Організував і фінансував видавництво «Срібна сурма». Наукові праці присвячені історії УВО й ОУН. Уклав збірку документів і матеріалів «Розбрат. Спогади й матеріали до розколу ОУН у 1940–1941 рр.», «Б’є дванадцята. Спогади й матеріали до діяння ОУН напередодні німецько-московської війни 1941» , «З таємних документів польської окупації Західної України» (1983; усі – Торонто). Автор спогадів «Дрижить підземний гук. Спогади з 1930 і 1931 рр. у Галичині» (Вінніпеґ, 1953), «На порозі невідомого» (Париж, 1955).
