Небелюк Мирослав-Михайло

Небелюк Мирослав-Михайло

«Криваві діаманти» Мирослава НЕБЕЛЮКА (газета Народна Воля 24 жовтня 2014)

До 100-річчя від дня народження д-ра Мирослава Небелюка (30.09.1914-27.03.1999)

Про цього славного делятинця українська діаспора у Канаді й Америці з 60-х років ХХ ст. говорила щодня як про людину-феномена з гострим творчим розумом і добрим серцем. У ті роки він був уже знаний у діаспорі як доктор ветеринарної медицини у Торонто і як журналіст широкого діапазону мислення. Знав декілька мов, історію України, був палким патріотом-галичанином, любив літературу, писав гуморески, етюди, критичні рецензії, знаний меценат для культурно-громадських організацій і постійний член редколегії журналу «Гуцулія».

Чи не забагато як на одну людину? Із цього можна зробити висновок, як вирувало багатогранне його щоденне життя, звичайно, і плідне на добрі суспільно-громадські справи, корисне для української діаспори і взагалі для громадян Канади. Про це засвідчують документально нагороди та подяки від Світового Конгресу Вільних Українців (1978, 1988 рр.), Комітету Українців Канади (1981 р.), Українського Світового Об`єднання Гуцулів (1986 р.), Об`єднання українських ветеринарних лікарів Канади, якого у 1971-1977 рр. він був головою, тощо.

Не можна не згадати про найвагоміший творчий доробок Мирослава Небелюка – книжку «Під чужими прапорами», яка вийшла друком у 1951 р. у Першій Українській друкарні у Парижі французькою та українською мовами (перевидана родиною в Україні – «Івано-Франківськ, НАІР» 2012). В анотації значиться: «Книжка розкриває маловідомі сторінки культурно-освітнього й організаційного життя українців у Франції у період поміж двома світовими війнами та участь українців у французькому іноземному легіоні та в Русі Опору 1939-1944 років». Але найцінніше, що ми знаходимо у книжці, на мій погляд, це – широка, якщо не вичерпна, дослідницька інформація про створення і подальшу діяльність «Українського Народного Союзу» у Франції, який став найсильнішою національно-громадською організацією українців у Європі, навіть, французька адміністративна влада не називала її інакше, як «асосіясіон де соборнікі». Якраз Народний Союз започаткував повсюдно у всіх містах Франції створення товариства «Просвіта» – понад 85 відсотків з усієї маси емігрантів (від робітників до інтелігенції) залучили до «Просвіти». Просвітницький патріотичний рух припадає на лютий 1932 р.: першою «Просвітою» вважають громаду в Парижі – їх започатковано дві – громадська і студентська. Далі значаться міста Омекур, Нільвант, Шампань, і т. д., всього охоплено 95 міст. Просвітницьку діяльність ілюстровано 14-ма чорно-білими світлинами та поіменно названо керівників-галичан і «Українського Народного Союзу» та усіх друкованих органів «Просвіти». Цей розділ у книжці «Під чужими прапорами» вартує окремого дослідження й окремої книжечки, як і матеріали про бойові дії українських легіонерів та учасників Руху Опору проти гітлерівців. В Управі Українського Народного Союзу у Франції зазначені у квітні 1929 р. Мирослав Небелюк, як генеральний секретар і знайомий нам з високих сучасних церковних діячів Любомир Гузар, як тодішній референт зовнішніх зв`язків. Матеріали, що зібрані, написані і подані у книжці «Під чужими прапорами», громадський діяч і науковець у Канаді О. Жданович назвав «Криваві діаманти». У передмові він констатує: «Нехай ця книжка, що написана з серцем і дише життям та боротьбою, буде для всіх нас осторогою, не ожебрачуймо себе самі, розгублюючи скарби, що капають кров`ю, що творять історію України й нам на чужині дають державний пашпорт. Бо в кого нема держави, тому державну приналежність дає боротьба за неї».

А потрапив у Францію Мирослав Небелюк у числі кращих 40 студентів Львівської духовної семінарії з благословення митрополита Андрея Шептицького у 1937-му для продов­ження духовної освіти. Як згадує сам д-р М. Небелюк у нарисі про Делятин «Делятин – ворота до надпрутської Гуцульщини» (ж-л «Гуцулія», 1978): «Я в 1937-му покинув свій Делятин і взагалі рідний край назавжди».

Дивовижна, складна, моментами трагічна, але в цілому щаслива і прекрасна доля випала Мирославові Небелюку. Такі люди, прийшовши у Божий світ, не зникають безслідно – вони житимуть вічно серед нас і тих, котрі прийдуть у наступних поколіннях українців.

Роман ФЛИС,

член НСЖУ, смт. Делятин.