Коновалець Мирон Михайлович

Коновалець Мирон Михайлович (22.07.1894 – 14.10.1980) – громадсько-політичний і церковний діяч. Брат Є. Коновальця.

Навчався у Ака­­демічній українській гімназії у Львові, від 1913 – у Львівському університеті. Був секретарем товариства «Сільський господар», член товариства «Про­­світа». 1915 мобілізований до австро-угорського війська. Брав активну участь у встановленні у Львові української влади в листопаді 1918. Відтоді – у складі УГА, зокрема очолював бюро у справах закупівлі продовольства. 1920 по­­вернувся до Галичини. За­арештований польською поліцією, після звіль­нен­ня закінчив юридчний факультет Кар­­лового університету в Празі. 1926–39 – співробітник українського видавництва І. Тиктора й спів­редактор газети «Новий час» у Львові. Спів­працював з УВО. На початку Другої світової вій­ни – правничий референт Українського центрального комітету в Кракові, згодом – на еміграції в Німеччині. Від 1946 – голова Спілки українських журналістів на чужині, від 1955 – ради Українського християнського руху. 1954–65 – головний редактор тижневика «Християнський голос». Нагороджений ватиканським орденом Григорія Великого.