Ємець Василь Костьович

Ємець Василь Костьович (15 (27).12.1890 — 4.01.1982) — український бандурист-віртуоз, бандурний майстер, історик, письменник, вояк Армії УНР.

Гри на бандурі навчився від сліпих кобзарів. Навчався у Харківському (1911–12) та Московському (1914) університетах. 1-й концертний виступ – 1911 (м. Охтирка, нині Сум. обл.). Організував 1913 Першу кубанську кобзарську школу (м. Катеринодар, нині Краснодар, РФ). Співробітник Міністерства народної освіти за часів Гетьманату П. Скоропадського. У січні 1918 брав участь в обороні Києва від червоногвардійських загонів М. Муравйова у складі Бойового куреня військового міністерства УНР. У березні–квітні 1918 служив у 4-му піхотному полку 1-ї козацької Синьої дивізії. 1918 у Києві за сприяння гетьмана П. Скоропадського організував першу капелу бандуристів. 1-й концерт відбувся з тріумфом у листопаді 1918 перед вояками Армії УНР. За ці концерти нагороджений Залізним хрестом. Від 1919 виступав як соліст-бандурист. У листопаді 1919 міністр освіти УНР І. Огієнко направив Ємця у закордонне концертне турне. Від 1920 – у Чехо-Словаччині. Викладав бандурне мистецтво студентам у Подєбрадах. Від 1934 – у Франції, від 1936 – у Північній Америці. Від 1938 – в Лос-Анджелесі (США). У Берліні та Празі продовжив навчання у консерваторіях. Організатор школи кобзарів (1923, навчалося близько 50 учнів) та 2-ї капели бандуристів у Празі. 1924 отримав запрошення повернутися в Україну, від якого відмовився. Гастролював як бандурист-соліст у Європі, Пн. Америці. Перший український бандурист, який виступав у Голлівуді (м. Лос-Анджелес).  Уперше виконав на бандурі «Місячну сонату» Л. ван Бетговена. Співпрацював із М. Гайворонським, М. Голинським. У 1950-х рр. створив збільшені типи бандур – на 50 і 62 струни (подвійна). Автор книги «Кобза та кобзарі» (Берлін, 1923; Нью-Йорк, 1959; К., 1991), статей «“Кобза”: Кілька слів про український національний інструмент та його походження» // «УС», Берлін, 1921, № 76; «Кобзарі старих часів» // Там само, № 102, 103; «До мартирології кобзарства» // «Календар “Свободи”», 1957; «УК», 1996, № 11, 12; «Мій перший публічний виступ із бандурою (Спогад)» // «Визв. шлях», 1965, № 9; укладач альбому «У золоте 50-річчя на службі Україні» (Голлівуд; Торонто, 1961).

В. Г. Дутчак