Бажул Григорій Іванович

Бажул Григорій Іванович (22.01.1906 - 17.10.1989) - музикант.

В 1911 переїхав в Харків з батьками, де закінчив агрономічну освіту. В Харкові зацікавився кобзарським мистецтвом, коли почув гру сліпого кобзаря Павла Келеберди. Згодом записався в класі бандури Г. Хоткевича в Харківському Муз-Драм Інституті, де один з малої групи учасників які засвоїв основи харківської школи гри на бандурі.

Засуджений в 1934 р. на два роки позбавлення волі, які провів у Бердянській сільськогосподарській трудовій колонії. Провів заслання на Північному Кавказі, Сибірі та в Тайшеті. Повернувся в Харків в 1938 р. Дружина Гната Хоткевича — Платоніда, передала на збереження жменю рукописів свого чоловіка на зберігання.

Під час окупації виступав по Слобідщині як бандурист соліст. Сценічне ім'я — Келеберда. Разом з Леонідом Гайдамакою робив спроби створити капелу бандуристів в Харкові під час окупації. Друкував у окупаційні пресі гострі статті, де згадував про знущання радянської влади над українських культурних діячів та про знищення владою кобзарів та бандуристів в 30-их роках.

З наступом Червоної Армії виїхав у Західну Україну, де виступав у складі ансамблю з З. Штокалком та В. Юркевичем для воїнів УПА. На еміграції в Німеччині став учасником та згодом адміністратором Капели бандуристів ім. Т. Г. Шевченка та пізніше художнім керівником ансамблю Братства кобзарів ім. О. Вересая.

Емігрував в Австралію в 1948 р. Основоположник кобзарських колективів (Ансамбль бандуристів ім. Г. Хоткевича) та школи гри на бандурі в Австралії.

Фундатор Катедри Українознавства в Австралії та Фундації Українознавчих Студії в Австралія.