Бабуняк Ярослав Іларіонович

Бабуняк Ярослав Іларіонович (2.01.1924 - 29.08.2012) - вояк 1-ї УД УНА, бандурист, диригент.

Народився в сім'ї вчителя музики — Ілярія Бабуняка. Освіту здобував спочатку у Вербові, а згодом у Бережанській гімназії, де викладав батько. Саме в цей час займався вокалом (голос баритон), вивчав гру на скрипці.

Першим, хто познайомив його з грою на бандурі, став офіцер Червоної Армії Анатолій Білоцький. Бандурист Білоцький, полк якого довгий час стояв в Бережанах, привіз хлопцеві з Києва і першу бандуру роботи майстра Линяйла.

1942 року Ярослав почав навчання на Лісовому факультеті Львівського університету. Брав уроки гри на бандурі в Юрія Сінгалевича. В цей же час активно виступав творчим дуетом з В. Юркевичем (учнем Ю. Сінгалевича). Співав у хорі Остапа Осташевського та «Бандурі» Тараса Лозинського. В цьому ж році узяв участь у з'їзді бандуристів Галичини. Паралельно грав у зведеній капелі, яку очолював Ю. Сінгалевич.

Під час німецької окупації грав в ансамблі разом зі Степаном Ганушевським, Степаном Малюцою, Юрієм Сінґалевичем, Григорієм Бажулом, а потім із Зіновієм Штокалком, Володимиром Юркевичем та Григорієм Смирним.

По закінченню війни Бабуняк потрапив до полону в Белярії (Італія). Там він почав сам виготовляти бандури і навчав грі на них полонених українців. При хорі «Бурлаки» з його ініціативи було створено ансамбль бандуристів.

Учнями Ярослава Іларіоновича в різні роки були: Володимир Мота, Борис Боднар, Петро Семенюк, Володимир Войтович, Петро Гулага, Володимир Домашовець, Микола Стек.

Звільнившись із полону в 1948 році, одружився з Тамарою Гриневич. Від 1948 постійно проживав у Великій Британії. Продовжував виступати як співак і соліст-бандурист, організовував музичні студії. Активно виступав з хором «Гомін», керівником якого був. Багато їздив по світу. В 1996 році відвідав Україну.

Помер 29 серпня 2012 року.