Макаренко Микола Омелянович

Макаренко Микола Омелянович (04.02.1877 - 04.01.1938) - мистецтвознавець і археолог.

Навчався в Петербурзі – в школі технічного малювання барона Штиглиця та в Археологічному інституті, працював в Ермітажі (зокрема, вивчав мистецьку спадщину Тараса Шевченка), а від 1918 року – в Києві, де досліджував Софійський собор, Києво-Печерську лавру, Михайлівський золотоверхий монастир, брав участь у розкопках давньогрецької колонії Ольвії (на території сучасної Миколаївської області), сіверянського Крейдищанського городища (воно ж Зеленогайське) на Сумщині, Спаського собору в Чернігові, Маріупольського могильнику доби неоліту (приблизно третє тисячоліття до нової ери). 1934 року заарештований за відмову підписати акт про знесення Михайлівського собору та засланий до Казані, де викладав у художньому технікумі та був консультантом у музеї. В 1936 року знов заарештований і відправлений Сибірським трактом з Казані до Томську, де його й було вбито у в’язниці за постановою «трійки» НКВС СРСР.