Вергун Іван (Verhun Jean)

Вергун Іван (Verhun Jean) (12.02.1914 - 4.01.2010) - інженер, науковець.

Студіював в УВУ в Празі і в Карловому університеті в Празі, закінчив студії в Католицькому університеті в м. Лювен (м. Левен) в Бельгії, інженер, 1943 - 1945 окружний агроном тов. "Сільський господар" в Раві Руській, 1947 - 1977 інженер - хімік в галузі металургії у Франції (1963/1964 в Канаді), від 1982 доцент Укр. технічно - господарського інституту (УТГІ) в Мюнхені. Публіцист та історик. Автор біля 400 статей і біля 10 книжкових видань м.ін. монографії про рідне село "Цеблів - прототип села Західної України", своїх спогадів з еміграції "Чужиною", підручника до хімії для укр. студентів на Заході, праці "Огляд французьких писань про Україну", вибору своїх статей, праці про два міста Белз (у Франції і в Україні, на Львівщині) "Les deux villes de Belz - Два Белзи". Статті, наукові розвідки і інші праці писав укр. і франц. мовами на теми релігійні, історичні і технічні (в тому з металургії) в "Бюлетені УТГІ" і "Науково-технічному віснику УТГІ" (Мюнхен), в квартальнику "Голос Христа Чоловіколюбця", що виходив на Заході, "Українській думці" (Лондон), "Визвольному шляху" (Лондон), в "L'Est Europeen" (Париж), "Шляху перемоги" (Мюнхен).

Досліждував французькі архівні документи і описував важливі для історії України справи, між іншим: про Реймську євангелію королеви Анни, яку привезла з Києва до Франції, про укр. козаків під Дюнкерком, про історичні зв'язки між Україною і Францією, про о. прелата Кирила Селецького (пароха Жужеля і Цеблова, співзасновника двох монаших згромаджень), про забутого укр. вченого Івана Пулюя, про гетмана І. Мазепу у французькій історіографії. Член-кореспондент Шальонської академії наук і Академічного товариства департаменту Марн у Франції. Син Андрія, брат о. Михайла, священника УГКЦ.