Ріпецький Мирослав (Mirosław Ripecki, Myrosław Ripećkyj)
Ріпецький Мирослав (Mirosław Ripecki, Myrosław Ripećkyj) (13.06.1889 - 29.04.1974) - греко-католицький священник, капелан УГА.
Напис на пам'ятнику: ПАРОХ ЛІСОК І ХШАНОВА. ПАТРІОТ, ГЕРОЙСКИЙ СЛУГА ТА БОРЕЦЬ ЗА ЦЕРКВУ І НАРОД. “Пам’ять про праведника буде вічна.”
(Пс.111 6).
Мітрат (1966, від патріарха Йосифа Сліпого), капелан УГА, просвітянин, публіцист (близько 40 статей), автор майже 20 популярно - наукових праць з української історії і культури, суспільно - культурний і кооперативний діяч, організував ощадничі каси, член і діяч УСКТ.
Син Марії з Габлинських і о. Теодора Ріпецького, катехита в Самборі та відомого публіциста і автора книжок (між іншим, ілюстрованої "Народної історії Руси").
1913 - єрейські свячення з рук єп. К. Чеховича.
Душпастирська праця:
1913 - 1920 (з перервами) - Мости Великі і Велика Сушиця (був тоді також катехитом).
1914 - 1916 капелан в австрійській армії (в 55-ому полку).
1919 - 1920 капелан УГА (1. при вишколі І-го Корпусу, 2. в 10-ій бригаді 3. при Головному Штабі).
1921 - 1947 парох в Лісках.
1944 - сховався в часі нападу польських підрозділів на село і після пацифікації Лісок (вбито тоді 59 мешканців) часово перебував в недалекому Угринові.
Два рази арештований польською владою (1939 - три тижні в тюрмі, оскаржений о приналежність до ОУН, але вдалось йому уникнути ув'язнення в Березі Картузькій завдяки інтервенції митрополита А. Шептицького і 1947 - завдяки старанням дружини вдалось йому уникнути ув'язнення в Явожні).
В рамках депортаційної акції "Вісла" 1947 виселений на північні землі Польщі до с. Хшаново, пов. Елк, 1947 - 1974 неформальний, але фактичний парох першого після війни в Польщі і близько 10 літ нелегального (без дозволу адміністраційної і римо-католицької костельної влади) греко-католицького душпастирського осередка в Хшанові, з цього приводу часто був сконфліктований з державною і костельною (римо-кат.) владою, не хотів перейти на біритуалізм, до легалізації душпастирської станиці у 1958 вистояв на своїх позиціях.
До Хшанова в перших роках приїздили українці, не тільки з Вармії і Мазурів, але майже з цілої Польщі, на вінчання, на більші свята, чи просто поговорити з отцем Мирославом. Тому о. М. Ріпецький записався в пам'яті, як легендарний оборонець свого обряду.
Про капеланство о. Ріпецького написано в книжці: І. Лебедович, "Полеві духовники УГА", Вінніпег 1963, а його життєпис є поміщений в його книжці з серії "Сторінки з історії української Церкви і культури", випуск VIII, Торонто 1969.
Перший пам'ятник до 1974 р.
Джерело: Роман Матвійчина
Перший пам'ятник поставлений у 1966, перший раз перероблений після смерти отця у 1974 р. і цілковито змінений у 2010 р.
Стан пам'ятника до 2010 р.
Джерело: Роман Матвійчина