Малиновський Олександр

Малиновський Олександр (12.01.1889 - 18.11.1957) - вояк УГА, греко-католицький священник, мітрат, церковний і громадський діяч, член УГВР, член Богословського Наукового Товариства у Львові, від 1937 член НТШ.

1918 - 1920 - сотник УГА, 1921 - вступив до духовної семінарії,

1925 - єрейські свячення від митрополита А. Шептицького, 1925 - душпастир в Золочеві, 1926 - 1932 - префект, а пізніше до 1939 віце-ректор Львівської греко-катол. семінарії, 1937 - настоятель студентського хуртожитку у Львові, 1939 - 1940 - очолював відділ суспільної опіки УЦК в Кракові, 1940 - 1941 - ген. вікарій адміністратора УГКЦ на Лемківщину, 1941-1945 - Апостольський адміністратор Лемківщини (сприяв більшій українізації Лемківщини).

1944 - обраний членом УГВР на установчих зборах Української Головної Визвольної Ради (підпільного парламенту і уряду України).

грудень 1945 - при допомозі УПА перебрався на Захід.

Від 1946 на еміграції, ректор Української Католицької Духовної Семінарії в замку Гіршберґ (Hirschberg) в Баварії (Німеччина), а від 1948 у м. Кулемборґ (Culemborg, Нідерланди).

Від 1950 до смерти - Генеральний вікарій УГКЦ на Велику Британію і Ірландію та парох УГКЦ в Лондоні.

Член Об'єднання бувших вояків українців у Великій Британії.