Лакота Григорий

Лакота Григорий (Lakota Grigorij, Łakota Hryhorіj) (31.01.1883 – 12.11.1950) - греко-католицький єпископ-помічник Перемиської єпархії (1926), доктор теології (1913), викладач (1913-1918) і ректор Перемиської духовної семінарії (1918-1926). Блаженний Греко-католицької церкви - беатифікований 27 червня 2001 р. у м. Львові.

Син Івана та Євфросинії Лакотів.

Заарештований 26.06.1946 польською владою, вивезений на кордон і переданий органам НКВС. У Києві не погодився перейти на православ’я і радянська влада засудила Його на 10 (8 - інші джерела) років ВТТ (виправно-трудових таборів в системі ГУЛАГ) у Сибіру в заполярному концтаборі Воркути, з позбавленням прав на 5 років (за 2 місяці виключено з вироку позбавлення прав, оскільки він не був громадянином СРСР) з конфіскацією всього особистого майна.

Реабілітований у 2015 р.

Єпископ помер в  таборі с. Абезь біля м. Воркута, на півночі Республіки Комі і 2001 р. його останки були ексгумовані та перевезені до м. Львова.

В Перемишлі на Головному цвинтарі при вул. Словацького на капітульному гробівці є тільки таблиця „Pro memoria” (там поховані отці Мриц, Качмар, Пинило).