Могильницький Іван

Могильницький Іван (Іоанн) (Mogilnicki Iwan, Mohylnyckyj Iwan) (19.08.1778 – 24.06.1831) - греко-католицький священник, мітрат, український освітній і церковний діяч, засновник просвітнього товариства священників (1815) і перших укр. шкіл в Галичині.

Син о. Василя Могильницького, пароха с. Улюч.

Крилошанин і кустош Перемиської капітули (від 1817), посол Галицького крайового сейму (від 1817), вчений-філолог, підготував і видав ряд підручників українською мовою для народних шкіл, автор першої граматики укр. мови в Галичині (1823), опікун шкіл в Перемиській єпархії, один з перших діячів національного відродження в Галичині.

У своєму заповіті передав у власність Капітули кам’яницю в Перемишлі на Ринку 2. Доходи з кам’яниці були призначені на стипендії для талановитих гімназистів з бідних родин і сиріт дітей греко-католицьких священиків. Цей заповіт дав початок заснування фундації його імені.

Був похоронений на давньому кладовищі при вул. Конарського в Перемишлі.

Перепохований (1902) на Головному цвинтарі в Перемишлі при вул. Словацького

В часи Другої світової війни інформація, де саме знаходиться нова могила Могильницького була втрачена. У 1960-70-их рр. о. мітратом Василем Гриником та Володимиром Пайташем проводилися пошуки місця поховання крилошанина, але безуспішно, тому встановлено лише пропам’ятну таблицю на могилі о. проф. Лукашевського. З ініціативи Богдана Білого, директора  Архієпархіального архіву, пошуки могили о. Могильницького було відновлено на початку 2000-х рр. і вдалося її віднайти та реставрувати (2005). 

На могилі о. проф. Лукашевського є пропамʹятна таблиця «PRO MEMORIA» (сектор 15, ряд 12, місце 1).