У місті Ґрац, що на південному сході Австрії, знайшли могилу професора Львівської богословської академії та Віденського університету Володимира Залозецького-СасаПротягом кількох років поховання вважалося втраченим, адже у 2016 році пам’ятник демонтували за несплату оренди місця поховання. Локалізувати могилу, що не мала пам’ятника, вдалось завдяки некрологу, опублікованому в газеті української громада США «Свобода».

Володимир Залозецький-Сас

Залозецький-Сас Володимир Романович (10.07.1896 – 12.10.1959) – український мистецтвознавець, політичний діяч. Син українського хіміка Романа Залозецького.

Прихильник і послідовник В'ячеслава Липинського. Від 1920 року – член Українського союзу хліборобів-державників (УСХД). Був одним із ініціаторів створення консервативно-монархічної організації в Західній Україні, а також «Братства українських класократів-монархістів, гетьманців» (1930), яке утворилося внаслідок саморозпуску УСХД. На еміграції мешкав у Чехословаччині, Німеччині, Австрії. Був викладачем Українського вільного університету в Празі, Українського наукового інституту в Берліні, професор Української католицької богословської академії у Львові (1928–34), 1947 – професор Віденського університету.

Наукові дослідження присвячені впливам візантійського мистецтва, готики, ренесансу, бароко на українську архітектуру.

Біографічна довідка: Осташко Т.С. Залозецький-Сас Володимир Романович [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 3: Е-Й / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2005. - 672 с.

Могила без пам'ятника

Могила до та після встановлення хреста

Встановлений хрест

Напис на хресті

Завершення робіт

Іван Мачинський і Тарас Піняжко

Іван Мачинський і Тарас Піняжко

«У 2020 році пластуни та представники української меншини в м. Ґрац провели акцію «Благочинна кава». Ми влаштували музичний вечір, на який запросили гурт української народної музики «Файна». На зібрані пожертви змогли відновити могилу. Через карантин неможливо провести урочистий масовий захід, тому мені з Іваном  Мачинським із Зальцбургу, друзі позичили машину, і ми поїхали встановити хреста. Саму могилу проплатили до 2030 року. На запит до адміністрації, нам дозволили встановити дерев'яного хреста, бо для каменярських робіт потрібно знайти фірму з ліцензією, а це дорого. Загалом, за цей рік маємо три такі могили: Інсбрук – сотник Олександр Рибачевський, Ґрац – класократ Володимир Залозецький-Сас і Відень – інженер Дмитро Равич», – розповів пан Тарас Піняжко, координатор громадської ініціативи «Врятуй могилу героя».


Останні новини

Теги